Моя подруга Анна — техлід однієї української команди — в червні цього року переїхала з Києва в Таллінн за естонською стартап-візою. Підготовка документів зайняла чотири тижні. Розгляд — сім. Перші дві спроби з її роботодавцем — український SaaS зі штатом 22 особи — не пройшли. Третя пройшла. На все пішло 11 тижнів і близько €1,200 на юриста плюс державне мито.

Я її одразу попросила розповісти про процес, бо знаю — щомісяця десятки українців у моєму професійному колі гадають, куди переїхати. Її досвід плюс інтерв’ю ще з 14 інших переїхавших дали мені цей огляд. Він про країни, де процес реальний, а не маркетинг. Без рейтингу — просто факти про шість країн, що працюють, і три, що тільки виглядають дружньо.

Естонія

Найвідоміша опція з причин. Startup Visa Estonia працює з 2017 року, заявка повністю онлайн, термін розгляду — у середньому 10 робочих днів (по факту 6-12 тижнів з підготовкою). Програма видає посвідку на проживання на 18 місяців, з можливістю продовження. Перевірка проходить через відбірковий комітет Startup Estonia.

Що треба: український засновник або співробітник з посадою senior+. Компанія має або входити в перелік уже схвалених стартапів (їх близько 850 на травень 2026), або пройти відбір за критеріями (інноваційність, масштабованість, інвестиції). Зарплата для співробітників — щонайменше €1,500 на місяць. Дешевше за більшість європейських опцій.

Слабке місце: житло у Талліні стало дорогим. Однокімнатна — €800-1100. Це не Київ, але якщо порівнювати з Польщею — дорожче.

Польща

Не має «стартап-візи» як окремої категорії, але має багато інших шляхів — Poland Business Harbour (PBH), карта побуту через найм, інвестиційна посвідка. Найпростіше — PBH для IT-фахівців з України. Процес 4-8 тижнів, без обмежень за зарплатою. Я знаю п’ять команд, що повністю переїхали через PBH у 2024-2025 роках.

Сильне місце: близькість до України, велика українська діаспора, відносно дешеве житло порівняно з ЄС. Слабкість: бюрократія непередбачувана. Один і той самий пакет документів може пройти за 4 тижні в Кракові і застрягнути на 12 у Варшаві. Це має значення, якщо ви виходите на польський ринок — інакше працювати з Польщі може бути нерівно.

Португалія

D7 і D8 візи перетворили Лісабон на один з найбільш популярних tech-міст Європи. D8 — Digital Nomad — для тих, хто працює дистанційно на закордонну компанію. Вимога: $4,000+/місяць документально підтвердженого доходу. Терміни розгляду 10-14 тижнів. Доступне для українських працівників закордонних компаній і фрілансерів.

Сильне місце: клімат, культура, ціни поза Лісабоном. Слабке: Лісабон сам став дуже дорогим (€1,200-1,800 за однокімнатну). Якщо плануєте жити саме в Лісабоні — підготуйтеся до подорожчання vs Києва.

Іспанія

Закон Pasarela 2022 року створив реальний стартап-канал. Бюрократія легше за німецьку, прохідність висока. Барселона зараз — один з найдинамічніших tech-хабів континенту. Знаю чотирьох українців, що переїхали в 2024-2025: усі задоволені, троє жаліються на повільну іспанську бюрократію в дрібниці (як оформлення NIE-номера).

Чехія

Кваліфікована візa зайнятості — найшвидший спосіб для українця, що отримав офер від чеської IT-компанії. Прага дешевша за Берлін і Відень, але дорожча за Краків. Релокація команд 5-15 людей — нормальна історія через MPSV-програму.

Нідерланди (для засновників)

Startup Visa Netherlands — суворіша за естонську, але дає кращу інфраструктуру для зростання. Вимагає схвалення «фасилітатора» — однієї з акредитованих організацій, що валідує проект. Прохідність низька (~30% за моєю оцінкою), але якщо проходите — отримуєте резиденцію в одному з найбільш дружніх до бізнесу середовищ ЄС.

Куди не варто намагатися

Німеччина — у теорії має €sterben-стартап-візу, на практиці бюрократія настільки повільна, що з 8 знайомих, які пробували, дочекалися лише 2. У середньому 18-24 місяці на розгляд. Не варто планувати.

Велика Британія — Innovator Founder Visa красива на папері, але вимагає £50K інвестицій і прискіпливого бізнес-плану. Прохідність для українців без серйозного PR-портфоліо — низька. Знаю дві відмови з 5 спроб.

Франція — French Tech Visa звучить дружньо, на практиці адміністрація працює дуже повільно. У середньому 14-18 місяців. Перевага лише для тих, хто має прямий контакт з французькими VC.

Що з цим робити

Якщо ви українець, що хоче переїхати з технічних причин (доступ до ринку, дитячий садок без війни, можливість підняти раунд у ЄС), реально працюючих варіантів сьогодні — шість. Естонія найшвидша. Польща найдешевша. Іспанія найбільш атмосферна. Решта — компроміси за різними осями.

Найгірше, що можна зробити, — це чекати «коли ситуація стане яснішою». Європейські візи — це довгий цикл. Подача документів зараз означає, що ви будете в новій країні через 4-6 місяців. Подача через рік — через 1,5 року. Час пливе незалежно від вашого рішення.

Автор
Софія Литвин
Пише про економіку штучного інтелекту і українські інженерні команди. До GloryPixel — Forbes Ukraine та The Information.