У понеділок Кабмін оприлюднив постанову про «вдосконалення режиму Дія.City». Прес-релізи назвали її «найбільшим розширенням податкових пільг для R&D-команд за два роки». Я взяв документ і витратив п’ять годин у його деталях разом з юристом. Те, що я знайшов, — не зовсім те, про що писали в новинах.
Що насправді змінилося
Три речі. Перша — поріг входу в режим Дія.City знижено з 9 до 6 спеціалістів. Це формально розширення, але насправді тільки для невеликих команд, які раніше не могли увійти. Бухгалтерська економія в перший рік для такої команди — близько 240-340 тис грн. Реально це покриває хіба що додаткові витрати на бухгалтера і юриста, які тепер потрібні для нормальної підтримки режиму.
Друга — пільга на R&D-витрати тепер дозволяє списувати 1,5x фактичних витрат на дослідження і розробку проти EBITDA замість 1,0x. Це звучить непогано. Але «дослідження і розробка» в Дія.City визначається настільки вузько (через посилання на КЕКВ), що для більшості SaaS-команд застосувати цю пільгу складно. Юристи з якими я говорив, кажуть: «це працює для академічних спін-офів і команд з очевидною лабораторною роботою. Для українського SaaS, що пише код, — практично не застосовується».
Третя — це вже цікаво. Запроваджується спрощений режим інвестицій для нерезидентів. Іноземний VC тепер може заходити в українську Дія.City-компанію через спрощену реєстрацію угоди (раніше потрібен був НБУ-індивідуальний дозвіл, що міг тривати 4-8 тижнів). Тепер процедура переведена в декларативний режим — заявка + перевірка за 10 робочих днів.
Кому це вигідно
Перша зміна (поріг 6 співробітників) — корисна для мікрокоманд, які раніше були на загальній системі. Це 4-7-людні стартапи, що тільки виходять з фаундерського стану. Економія невелика, але для команди, що ще не закрила seed, це місяць runway.
Друга зміна (R&D 1,5x) — корисна для дуже специфічних команд: біотех, hardware, ML-research. Для класичного SaaS — практично марна. Перший раз бачу податкову пільгу, що описана в законі настільки вузько, що навіть автори її не можуть детально пояснити, як вона буде застосовуватися.
Третя зміна (інвестиції нерезидентів) — це найбільш велика річ, але про неї найменше написали. Скорочення часу на проведення угоди з 4-8 тижнів до 2 — це різниця між «закрив раунд» і «втратив угоду через швидкість». Українські стартапи, що ведуть переговори з західними VC, отримали велику тиху перевагу. Хоча про це не написали в новинах.
Чого в постанові немає
Тепер — про те, що очікували, але не з’явилося. По-перше, не вирішена проблема ПДВ на закордонні SaaS-сервіси. Українська команда, що користується Stripe, AWS і Notion, як і раніше платить 20% ПДВ на ці підписки. Це найболючіший пункт для команд, що мають значні витрати на закордонний софт.
По-друге, не змінено правил передачі IP. Якщо команда розробила продукт у Дія.City і хоче передати IP на закордонну материнську компанію (Delaware C-Corp, наприклад), вона все ще проходить процедуру з повним ринковим оцінюванням і складною податковою. Це залишається структурною болячкою для команд, що готуються до закордонного raise.
Що з цим робити
Якщо ви в команді 4-7 людей на загальній системі — переходьте в Дія.City зараз. Економія невелика, але реальна. Якщо ви вже в Дія.City — нічого не міняйте, нові пільги вас стосуються мало. Якщо ви очікуєте інвестицій від закордонних VC — оновіть інформацію для своїх юристів про спрощений режим, це може дати вам швидкість.
Прес-реліз називав це «найбільшим розширенням пільг». Це гіпербола. Реальна історія — це третя зміна про нерезидентів, яка обходом отримала найменше уваги, але виявилася найважливішою. Як завжди.
